Шукати в цьому блозі

31 бер. 2012 р.

Чи українським є Луганськ?

Вчора в кисельовській "Великій політиці" почув таку собі політдурницю від Королевської:"Мнє сложно говоріть на украінском, вєдь я же роділась в Луганськє."
І що з того, хотілося запитати, що народилася в Луганську, а хіба Лугнськ не є українським містом? До вчорашнього телеефіру думав, що лише луганський піп Алєксій Слюсарєнко вважає Луганськ територією Росії. Наразі не здивуюсь, коли раптом партія Королевської матиме назву "Україна -- вперед до Москви!" 

29 бер. 2012 р.

ДНІПРО – НЕ ВОЛГА




                                Україна – не Росія
                                                         Л. Кучма
Були часи, коли могутня Волга,
Що мала назву Молодого Дона,
Впадала не в Каспійську глибочінь:
Хазарське море* Волга напувала...

ЗНОВ ПОВІЯЛО З ХОЛОДНОГО ЯРУ

Сьогодні народ села Юрівка, Любарського району, Житомирської області, тримаючи в руках звернення, підписане понад 700 співгромадянами (воістину громадяни!) вийшов на мітинг-протест проти закриття сільської школи. Юрівчани рішуче попередили табачниківську бригаду від освіти, що в разі закриття навчального закладу, перше, що буде зроблено

26 бер. 2012 р.

СВАТІВСЬКЕ НАВКОЛОГІМНАЗІЙНЕ ШАХРАЙСТВО ТРИВАЄ

До чого ж лукаві сватівські районні керманичі освіти! Кроку не можуть ступнути, щоб черговій афері ходу не дати. На минулому тижні вже вкотре змушували батьків переписувати "заднім" числом заяви про вступ дітвори до новонедоутвореного дуже сумнівного закладу освіти з першим росіськомовним класом, який намагаються хоча б якось зліпити-змостити на підвалинах знищеної україномовної гімназії імені В.Сосюри І все заднім числом, все заднім...Привчають дітей брехати, батьків брехати, бо самі вже так попросякалися брехнею підступною, що аж дичавіти почали.

22 бер. 2012 р.

Кому "пече" на Луганщині друга державна?

 
    Сьогодні написав в Facebook ось таке: "
Кому "пече" на Луганщині друга державна? Цілком зрозуміло: збанкрутілим партійно-регіональним вождям, невдахам-письменникам -- промосковським холопам, просто луганським холопам, а ще, говорячі словами Василя Шкляра, безбожникам та сільській босячні, котрі, через власну маргінальну неспроможність самостійно мислити, підспівують "городським" холопам." 
І майже миттєво отримав відповідь з Одеси: 

19 бер. 2012 р.

4. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

***
Правобережна Україна… Виходить, що не такі вже вони «не наші» оті "кляті западенці-бандерівці", не такі вже й чужі. І, мабуть, зовсім не випадково на Волині тече Луга, а в нашому краї -- Лугань. Випадкового на цьому білому світі майже не буває: нічого ні з чого не виникає і безслідно нікуди не дівається. Все має свою логіку, свою історію, свій розвиток, говорячи грецькою, свій генезис…

3. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?


Перечитавши історичні нариси Григорія Половинка, почав прилаштовувати книжицю на полицю і раптом натрапив на цікаве дослідження Заслуженого працівника культури України, директора Луганського обласного краєзнавчого музею Віктора Івановича Висоцького «Історичні аспекти топонімів Луганщини». І ось що там знайшов:

18 бер. 2012 р.

2.Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

Нещодавно випадково натрапив на шовіністичні забави одного з луганських священнослужителів московського патріархату. Цей задирикуватий пан піп ось так і написав в своїій інтернет- сторінці в Однокласниках:
41 рік, Россия, Луганск " 
   
Письменника Григорія Половинка добре знають на Сватівщині. Він часто бував в нашому краї, зустрічався з хліборобами, інтелігенцією, школярами, брав участь у багатьох літературних заходах, співпрацював із літстудійцями «Світанку», мав дружбу і глибоко поважав Миколу Назаровича Щепенка, шанував творчість Миколи Павловича Уманця. Був час, коли Григорій Григорович  працював художником у селі Гончарівка. Та й сьогодні Григорій Половинко підтримує давні дружні стосунки з керівником культурно-просвітнього товариства «Батьківщина», викладачем районної школи мистецтв імені Василя Зінкевича, поетом і композитором Василем Леоненком.
Історик Григорій Половинко добре знає минувшину нашої слобожанської землі. Погортаємо далі сторінки історичної розвідки.
«Дике поле — козацьке поле».

12 бер. 2012 р.

Дике поле: минуле чи майбутнє Луганщини?


Якось, перебуваючи в Луганську, зайшов скупитися до сучасної єврокрамниці, розташованої в центрі міста. Довелося звернутися по допомогу до гарненької господині одного з відділів, на елегантному спецодязі якої яскраво виділявся супермаркетовський логотип з назвою сусідньої держави:
— Пані, будь ласка, допоможіть знайти…
— А можно на русском? — несподівано грубо і жорстко обірвала на півслові красуня.
— Звичайно, можна. А чому не можна українською?
— Та ви ж не у Львові?
— Але ж в Україні.
— А де ви бачили в Луганську Україну?

11 бер. 2012 р.

Голос любові на той бік Ріки

Щойно прочитав на сторінці в Facebook ось це повідомлення
 Олена БондаренкоОпубліковано вВолодимир Просінhttp://www.rukhpress.com.ua/012242/index.phtml
www.rukhpress.com.uaНизький уклін Вам, пані Олено! Дійсно, Іван Низовий був другом, однопартійцем, однодумцем і водночас Вчителем, порадником, а головне  -- він був великим Поетом і великим Українцем!

 "Повертаюся знов до землі,
до тієї землі, де в ранковій імлі
я робив свої кроки найперші малі
по росі прохолодній"...
Іван Низовий 


10 бер. 2012 р.

З таємних Сватівських архівів



Корляков — совість Єфремова!
Б. Корляков: «Мы голубые!». О. Єфремов: «В хорошем смысле голубые… От Корлякова не откажусь»

НІЧНІ РОЗМОВИ ПРО СВЯТЕ


41 рік, Россия, Луганск --ось так і написав в своїй сторінці в Однокласниках цей задирикуватий пан.

Вітаю Вас, Отче! Цікаво, чи Ви згодні, що Луганськ –– це Україна? Бажаю
Вам добра і злагоди! А ще хочу, щоб Ви, пане Отче, послухали ось це
http://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE&feature=related%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Весна "Мій рідний край"
www.youtube.com

41 рік, Росси, Луганск
"Добрий день, шановний Володимир Володимирович!
Звичайно - згодний. Але не можу відокремити Луганськ і від Росії. Тут в
інтернеті є можливість подолати кордони, що виникли завдяки духовному
занепаду наших народів... Відокремлення України від Росії мені нагадує
відокремлення Ізраїлю від Іудеї.. А у Слові Божому говориться: «Если
царство разделится само в себе, не может устоять царство то; и если дом
разделится сам в себе, не может устоять дом тот» Мф.12.25. Отже хата
наша дуже хитка... Втім, маю надію, що не образив Вас своєю адресою...
Росія - не СРСР і не "тюрма народів", як брехав Ленін - а наша
розтрощена батьківщіна..."