ЯК ПЕРЕЖИТИ РАДІСНІ СВЯТА АБО ДОЩИКУ ПРИПУСТИ

СВАТОВЕ. Ранок 2007 року. Їду центральною вулицею. І хоча вікна в автівці зачинені, вуха прямо шматує, серце жорстоко крає: "Вставай, страна огромная! Вставай на смєртний бой!"
Хвилин через двадцять повертаюся (купив на базарі квіти) і знову чую: "Вставай... на смєртний бой..."
Лють заполонила всесвіт...
О десятвй увімкнув ЛОТ: іде пряма трансляція мітингу в Ровеньках. Губернатор, призначений Президентом Віктором Ющенком, у своєму виступі "вилизує" Януковича і -- жодного слова про свого патрона.
Лунає Гімн України. На екрані пересмикнуте обличчя колишнього губернотора Єфремова: який жах -- Україна ще не вмерла... А що він потім говорив!
Соромно лишати на папері сказане депутатом-україножерцем. Останній п"яниця навіть за пляшку оковитої такого собі не дозволить...
А Голенко! Про що теревенив цей донбасянський наці: і про зов крові, і про потужний потенціал "регіонів",і про те, що вони всіх зхнищуть .
Що не кажіть, а луганці святкувати таки вміють...
Вимкнув телевізора. Вийшов з хати і знову чую: "Вставай... на смєртний бой..."
Господи, як пережити це радісне свято?
Раптом пішов дощ.
Слава тобі, Господе!

Дощику припусти!

З ЮВІЛЕЄМ!

Сьогодн виповнилося 60 років від дня народження нашого земляка, народного депутата Украъни О.М.Стешенка. У привітанні членів бюро Сватівської районної парторганізації "ВО"Батькывщина"говориться:
"Вельмишановний
Олександре Миколайовичу!
В день 60-літнього ювілею приймайте, друже, найщиріші привітання з побажанням міцного здоров’я, плідного довголіття й жаданих перемог у Вашій державотворчій битві за незалежну Україну.
Відомий в Україні політик, дипломат, Ви починали свій трудовий шлях на родючих слобожанських землях рідної Сватівщини. Взірцем визнаного професіоналізму, сумлінного служіння українському народові стала Ваша робота на посадах завідувача оргвідділом райкому партії, голови верхньодуванського колгоспу «Червона Зірка», голови Сватівського райвиконкому.
Завдяки Вашому таланту управлінця, самовідданому служінню землякам, особливо в часи перебування на посаді члена президії Верховної Ради України та голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Сватове, як і весь Сватівський район, набули потужного економічного й соціального розвитку.
Ваші партійні побратими пам’ятають і пишаються Вашими трудовими здобутками: перемогою у Всесоюзному соціалістичному змаганні трударів «Червоної Зірки», будівництвом молокозаводу, капітальною реконструкцією стадіону «Нива», облаштуванням водоймища на вулиці Веселій, спорудженням меморіального комплексу Слави, Пам’яті і Скорботи й багатьма іншими звершеннями.
Тож від усього серця зичимо Вам, Олександре Миколайовичу, всіляких життєвих гараздів, особистого щастя, відваги та мужності в історичній битві за Україну.
За дорученням членів бюро
Сватівської РПО «ВО «Батьківщина»
В.В. Просін"
3 травня 2012 року

Щоб читали лише реальні та регіональні?

    Сватове – невеличке слобідське містечко. На відміну від великих міст, в нашому -- новини про ту чи іншу подію  розлітаються ще до того, як ця подія відбулася. Скажімо, переважна більшість сватівчан дізналася про те,

Був Орсівським, став Давиденківським

Пригадую, в далеких шестидесятих минулого сторіччя мені здавалося, що кращого за орсівський хліб (гості міста називали його сватівським) в усьому світі не існує: такий же він був запашний, такий ароматний, такий духмяний! Наїстися його було просто не можливо. А коли ще з

Чи українським є Луганськ?

Вчора в кисельовській "Великій політиці" почув таку собі політдурницю від Королевської:"Мнє сложно говоріть на украінском, вєдь я же роділась в Луганськє."
І що з того, хотілося запитати, що народилася в Луганську, а хіба Лугнськ не є українським містом? До вчорашнього телеефіру думав, що лише луганський піп Алєксій Слюсарєнко вважає Луганськ територією Росії. Наразі не здивуюсь, коли раптом партія Королевської матиме назву "Україна -- вперед до Москви!" 

ДНІПРО – НЕ ВОЛГА

                                Україна – не Росія

                                                         Л. Кучма

Були часи, коли могутня Волга,

Що мала назву Молодого Дона,

Впадала не в Каспійську глибочінь:

Хазарське море* Волга напувала...

ЗНОВ ПОВІЯЛО З ХОЛОДНОГО ЯРУ

Сьогодні народ села Юрівка, Любарського району, Житомирської області, тримаючи в руках звернення, підписане понад 700 співгромадянами (воістину громадяни!) вийшов на мітинг-протест проти закриття сільської школи. Юрівчани рішуче попередили табачниківську бригаду від освіти, що в разі закриття навчального закладу, перше, що буде зроблено

СВАТІВСЬКЕ НАВКОЛОГІМНАЗІЙНЕ ШАХРАЙСТВО ТРИВАЄ

До чого ж лукаві сватівські районні керманичі освіти! Кроку не можуть ступнути, щоб черговій афері ходу не дати. На минулому тижні вже вкотре змушували батьків переписувати "заднім" числом заяви про вступ дітвори до новонедоутвореного дуже сумнівного закладу освіти з першим росіськомовним класом, який намагаються хоча б якось зліпити-змостити на підвалинах знищеної україномовної гімназії імені В.Сосюри І все заднім числом, все заднім...Привчають дітей брехати, батьків брехати, бо самі вже так попросякалися брехнею підступною, що аж дичавіти почали.

Кому "пече" на Луганщині друга державна?

 
    Сьогодні написав в Facebook ось таке: "Кому "пече" на Луганщині друга державна? Цілком зрозуміло: збанкрутілим партійно-регіональним вождям, невдахам-письменникам -- промосковським холопам, просто луганським холопам, а ще, говорячі словами Василя Шкляра, безбожникам та сільській босячні, котрі, через власну маргінальну неспроможність самостійно мислити, підспівують "городським" холопам." 
І майже миттєво отримав відповідь з Одеси: 

4. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

***

Правобережна Україна… Виходить, що не такі вже вони «не наші» оті "кляті западенці-бандерівці", не такі вже й чужі. І, мабуть, зовсім не випадково на Волині тече Луга, а в нашому краї -- Лугань. Випадкового на цьому білому світі майже не буває: нічого ні з чого не виникає і безслідно нікуди не дівається. Все має свою логіку, свою історію, свій розвиток, говорячи грецькою, свій генезис…

3. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

Перечитавши історичні нариси Григорія Половинка, почав прилаштовувати книжицю на полицю і раптом натрапив на цікаве дослідження Заслуженого працівника культури України, директора Луганського обласного краєзнавчого музею Віктора Івановича Висоцького «Історичні аспекти топонімів Луганщини». І ось що там знайшов:

2.Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

Нещодавно випадково натрапив на шовіністичні забави одного з луганських священнослужителів московського патріархату. Цей задирикуватий пан піп ось так і написав в своїій інтернет- сторінці в Однокласниках:

"священник алексий слюсаренко

41 рік, Россия, Луганск " 

   

Письменника Григорія Половинка добре знають на Сватівщині. Він часто бував в нашому краї, зустрічався з хліборобами, інтелігенцією, школярами, брав участь у багатьох літературних заходах, співпрацював із літстудійцями «Світанку», мав дружбу і глибоко поважав Миколу Назаровича Щепенка, шанував творчість Миколи Павловича Уманця. Був час, коли Григорій Григорович  працював художником у селі Гончарівка. Та й сьогодні Григорій Половинко підтримує давні дружні стосунки з керівником культурно-просвітнього товариства «Батьківщина», викладачем районної школи мистецтв імені Василя Зінкевича, поетом і композитором Василем Леоненком.

Історик Григорій Половинко добре знає минувшину нашої слобожанської землі. Погортаємо далі сторінки історичної розвідки.

«Дике поле — козацьке поле».

Дике поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

Якось, перебуваючи в Луганську, зайшов скупитися до сучасної єврокрамниці, розташованої в центрі міста. Довелося звернутися по допомогу до гарненької господині одного з відділів, на елегантному спецодязі якої яскраво виділявся супермаркетовський логотип з назвою сусідньої держави:

— Пані, будь ласка, допоможіть знайти…

— А можно на русском? — несподівано грубо і жорстко обірвала на півслові красуня.

— Звичайно, можна. А чому не можна українською?

— Та ви ж не у Львові?

— Але ж в Україні.

— А де ви бачили в Луганську Україну?

Голос любові на той бік Ріки

Щойно прочитав на сторінці в Facebook ось це повідомлення
 Олена БондаренкоВолодимир Просінhttp://www.rukhpress.com.ua/012242/index.phtml

РУХ-ПРЕС | ГОЛОС ЛЮБОВІ НА ТОЙ БІК РІКИ

www.rukhpress.com.uaНизький уклін Вам, пані Олено! Дійсно, Іван Низовий був другом, однопартійцем, однодумцем і водночас Вчителем, порадником, а головне  -- він був великим Поетом і великим Українцем!

 "Повертаюся знов до землі,
до тієї землі, де в ранковій імлі
я робив свої кроки найперші малі
по росі прохолодній"...
Іван Низовий 

З таємних Сватівських архівів

Корляков — совість Єфремова!

Б. Корляков: «Мы голубые!». О. Єфремов: «В хорошем смысле голубые… От Корлякова не откажусь»

НІЧНІ РОЗМОВИ ПРО СВЯТЕ

священник алексий слюсаренко

41 рік, Россия, Луганск --ось так і написав в своїй сторінці в Однокласниках цей задирикуватий пан.

Вітаю Вас, Отче! Цікаво, чи Ви згодні, що Луганськ –– це Україна? Бажаю
Вам добра і злагоди! А ще хочу, щоб Ви, пане Отче, послухали ось це
http://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE&feature=related%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Весна "Мій рідний край"
www.youtube.com

священник алексий слюсаренко

41 рік, Росси, Луганск

"Добрий день, шановний Володимир Володимирович!
Звичайно - згодний. Але не можу відокремити Луганськ і від Росії. Тут в
інтернеті є можливість подолати кордони, що виникли завдяки духовному
занепаду наших народів... Відокремлення України від Росії мені нагадує
відокремлення Ізраїлю від Іудеї.. А у Слові Божому говориться: «Если
царство разделится само в себе, не может устоять царство то; и если дом
разделится сам в себе, не может устоять дом тот» Мф.12.25. Отже хата
наша дуже хитка... Втім, маю надію, що не образив Вас своєю адресою...
Росія - не СРСР і не "тюрма народів", як брехав Ленін - а наша
розтрощена батьківщіна..."

Марцинівський делікатес

    Гарна таки корівка у Світлани Іванівни -- марцинівської господині, -- така ж гарна! Кажуть в нашій слободі, хто туди тільки не ходить-їздить: і судді Гашинські ходять, і лікар Тєрєхова теж чоловіка присилає, і міліціонер Торба з торбою навідується... Кого тут тільки не буває! А наразі й я, відставний сватівський чиновник, приплентався: так молока захотілося! Та й воно таки гарне, марцинівське молочко! Справжній, як говорять французи, делікатес : вишукана, смача справа! Не втримався, відразу прямо з банки напився вволю,так начастувався-напригощався, куди там отому "вкусному парному, с льогкой пєнкой" молоку?
    ...Лище після цього робочого візиту до марцинівської. молодиці, нарешті зрозумів, хто нам покращує життя вже сьогодні.

Сватівці слухають Дмитра Павличка

Київ, майдан навпроти Печерського суду, слово для виступу надається Дмитру Павличку

 

                      С У Д

До зали суду, наче зв'язковá
З моєї сотні, піймана у Лючі*,
Заходить Юля. А в судді брова
Підскакує, мов щиглик на колюччі,
І западає тиша гробова.

З днем народження, Лідіє Олександрівно!

ГІМНАЗІЙНІ ПРОТУБЕРАНЦІ

Присвячується останньому випуску
і Вам, Лідіє Олександрівно, останньому
директору загиблої в мирний час від рук
регіоналів-мормулів-бервенів-русанових та
їх підручної мазурчихи, Сватівсько гімназії
імені В.Сосюри.

Злата Харченко* —
сонячний спалах!
златогімназія —
сонячний Світ!
На космічних
зіркових
п’єдесталах
незупинний
переможців
політ.**
Раптом притихли плітки слобожанські,
а в райосвіті —
смертельний шок:
в Сватівській гімназії
засяяло тринадцять
златомедальних
яскравих
зірок.***
Тринадцятий випуск —
тринадцятий вибух!
І хвилею знань
розмітає
лайно!
Ніхто з кандидатів із лави
не вибув,
хоч як не казилось
провладне «воно».
«Воно» це —
ніяке,
«воно» —
недалеке.
«Воно» заховалось і десь булькотить.
А златогімназію
златолелеки
піднесли в небесну освітню блакить.
Ті златолелеки за горе-зарплату
наукам навчали,
навчали любить.
А ще вони вчили
незгоди долати
на власному прикладі, й правдою жить.
І що б не казали оті брудноплети,
і що б не писали вони впопихах,
гімназію ждуть
златосонячні злети,
А підлі газети
хай кануть в Лєтах.
Світи, Злато Харченко!
Радуй родину!
Тримайся, гімназіє!
Й знову — в політ!
«Любіть Україну!
Любіть Україну!» —
священний сосюринський заповіт…

Володимир ПРОСІН

*Злата Харченко торік посіла 111 місце на Всеукраїнському етапі мовно-літературного конкурсу імені Т. Г. Шевченка та отримала від Міносвіти офіційне запрошення на навчання до Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка.
** З понад 700 навчальних закладів Луганщини Сватівська гімназія посіла 1 місце з української мови і 111 з математики.
***З 30 випускників торік 13 отримало золоті та 2 срібні медалі!
  
          Ніч. Вулиця.Ліхтар. Аптека...
          І знову в бій!

Мольберт Альбіни

СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄ СВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ  ВЧИТЕЛЬ СВАТІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ШКОЛИ МИСТЕЦТВ
імені Василя  ЗІНКЕВИЧА  Альбіна Ш В Е Д О В А

 

     ЗІ СВЯТОМ!

Мольберт Альбіни ––
молебень за святість
у світі жорстокості
чорно-білої.
Мольберт Альбіни ––
магічна завзятість
у сутичці з вічністю
збайдужілою.
Мольберт Альбіни ––
мольба у храмі
за сонцесяйність душі
юнацької,
за перемогу в життєвій
драмі
над лютим ворогом
духовного
жебрацтва.
Мольберт Альбіни ––
модерн калиновий
в калейдоскопі
нарядів сценічних.
У дивосвіті мольбертному
лине
вальс дивовижний
у фарбах космічних.
Мольберт Альбіни ––
в художнім класі.
Так класно дітям!
Батькам так класно!
Кружляють учні
у райдужнім вальсі!
Мольберт Альбіни ––
свічадо вальсу!
Мольберт Альбіни ––
ікона духовності,
моралі людської
екран тривимірний.
Мольберт Альбіни –
священні достоїнства,
привезені із сонячної країни.
Мольберт Альбіни ––
майбутнього плесо,
модем між вічністю
і сьогоденням:
онуки і правнуки учнів
принесли
букети подяки
за світле
натхнення.
Мольберт у Альбіни,
мов спів іменинний
на повнії груди,
на всі кольори!
Рубіном наповнює гроно
калина ––
Альбіні
від вдячної
дітвори.

Володимир ПРОСІН.

м. Сватове.