Шукати в цьому блозі

19 бер. 2012 р.

4. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

***
Правобережна Україна… Виходить, що не такі вже вони «не наші» оті "кляті западенці-бандерівці", не такі вже й чужі. І, мабуть, зовсім не випадково на Волині тече Луга, а в нашому краї -- Лугань. Випадкового на цьому білому світі майже не буває: нічого ні з чого не виникає і безслідно нікуди не дівається. Все має свою логіку, свою історію, свій розвиток, говорячи грецькою, свій генезис…

3. Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?


Перечитавши історичні нариси Григорія Половинка, почав прилаштовувати книжицю на полицю і раптом натрапив на цікаве дослідження Заслуженого працівника культури України, директора Луганського обласного краєзнавчого музею Віктора Івановича Висоцького «Історичні аспекти топонімів Луганщини». І ось що там знайшов:

18 бер. 2012 р.

2.Дике Поле: минуле чи майбутнє Луганщини?

Нещодавно випадково натрапив на шовіністичні забави одного з луганських священнослужителів московського патріархату. Цей задирикуватий пан піп ось так і написав в своїій інтернет- сторінці в Однокласниках:
41 рік, Россия, Луганск " 
   
Письменника Григорія Половинка добре знають на Сватівщині. Він часто бував в нашому краї, зустрічався з хліборобами, інтелігенцією, школярами, брав участь у багатьох літературних заходах, співпрацював із літстудійцями «Світанку», мав дружбу і глибоко поважав Миколу Назаровича Щепенка, шанував творчість Миколи Павловича Уманця. Був час, коли Григорій Григорович  працював художником у селі Гончарівка. Та й сьогодні Григорій Половинко підтримує давні дружні стосунки з керівником культурно-просвітнього товариства «Батьківщина», викладачем районної школи мистецтв імені Василя Зінкевича, поетом і композитором Василем Леоненком.
Історик Григорій Половинко добре знає минувшину нашої слобожанської землі. Погортаємо далі сторінки історичної розвідки.
«Дике поле — козацьке поле».

12 бер. 2012 р.

Дике поле: минуле чи майбутнє Луганщини?


Якось, перебуваючи в Луганську, зайшов скупитися до сучасної єврокрамниці, розташованої в центрі міста. Довелося звернутися по допомогу до гарненької господині одного з відділів, на елегантному спецодязі якої яскраво виділявся супермаркетовський логотип з назвою сусідньої держави:
— Пані, будь ласка, допоможіть знайти…
— А можно на русском? — несподівано грубо і жорстко обірвала на півслові красуня.
— Звичайно, можна. А чому не можна українською?
— Та ви ж не у Львові?
— Але ж в Україні.
— А де ви бачили в Луганську Україну?

11 бер. 2012 р.

Голос любові на той бік Ріки

Щойно прочитав на сторінці в Facebook ось це повідомлення
 Олена БондаренкоОпубліковано вВолодимир Просінhttp://www.rukhpress.com.ua/012242/index.phtml
www.rukhpress.com.uaНизький уклін Вам, пані Олено! Дійсно, Іван Низовий був другом, однопартійцем, однодумцем і водночас Вчителем, порадником, а головне  -- він був великим Поетом і великим Українцем!

 "Повертаюся знов до землі,
до тієї землі, де в ранковій імлі
я робив свої кроки найперші малі
по росі прохолодній"...
Іван Низовий 


10 бер. 2012 р.

З таємних Сватівських архівів



Корляков — совість Єфремова!
Б. Корляков: «Мы голубые!». О. Єфремов: «В хорошем смысле голубые… От Корлякова не откажусь»

НІЧНІ РОЗМОВИ ПРО СВЯТЕ


41 рік, Россия, Луганск --ось так і написав в своїй сторінці в Однокласниках цей задирикуватий пан.

Вітаю Вас, Отче! Цікаво, чи Ви згодні, що Луганськ –– це Україна? Бажаю
Вам добра і злагоди! А ще хочу, щоб Ви, пане Отче, послухали ось це
http://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE&feature=related%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Весна "Мій рідний край"
www.youtube.com

41 рік, Росси, Луганск
"Добрий день, шановний Володимир Володимирович!
Звичайно - згодний. Але не можу відокремити Луганськ і від Росії. Тут в
інтернеті є можливість подолати кордони, що виникли завдяки духовному
занепаду наших народів... Відокремлення України від Росії мені нагадує
відокремлення Ізраїлю від Іудеї.. А у Слові Божому говориться: «Если
царство разделится само в себе, не может устоять царство то; и если дом
разделится сам в себе, не может устоять дом тот» Мф.12.25. Отже хата
наша дуже хитка... Втім, маю надію, що не образив Вас своєю адресою...
Росія - не СРСР і не "тюрма народів", як брехав Ленін - а наша
розтрощена батьківщіна..."