З таємних Сватівських архівів

Корляков — совість Єфремова!

Б. Корляков: «Мы голубые!». О. Єфремов: «В хорошем смысле голубые… От Корлякова не откажусь»

Напередодні жіночого свята надвечір зателефонували зі сватрайдержу, запросили на урочисті збори з нагоди жіночого свята та річниці створення Сватівського району, що мають відбутися в середу, 7 березня, о 15-й годині. Того ж вечора написав в Однокласниках: "Дивно, а чому начальство не спромоглося одним махом ще й поминки влаштувати?" Декого це навіть образило, мовляв, пора б було вже заспокоїтися й не чіпати владу, а поспівувати собі "Краснєнькій горошек". Послухався порадників, та й не пішов, поїхав з товаришами по партії до Харкова, на Провулок Вишневий, 16, щоб поздоровити з жіночим святом Юлію Володимирівну Тимошенко. Не встиг повернутися , як мені вже телефонують, кажуть, що був-таки правий: змішали на урочистостях грішне з праведним -- святкували все до кучі: річницю створення району, вшанування "старої гвардії", а головним інгредієнтом був несамовитий піар Віктора Миколайовича Тихонова, у якого після досить-таки невдалої білоруської дипломатичної спроби знову закортіло вмоститися в парламентському кріслі.. Дежа-вю! Щось подібне вже відбувалося на Сватівщині ще наприкінці 2005 року.

Саме в ті давні часи я писав у "Віснику Батьківщини": "Минулої п’ятниці, завчасно попередивши, пізно у вечорі до громадської приймальні політичної партії «ВО «Батьківщина» зайшов працівник «Білого дому», який займає там солідну посаду і ледь не з порогу заявив:

— Після вчорашньої сесії, на якій звітував Уряд Юлії Володимирівни, я почав по іншому дивитися на світ. Тепер я не можу спокійно спостерігати за всім тим, що відбувається за лаштунками місцевої влади. Майже всі Сватівські чиновники ганьблять Тимошенко, обливають брудом урядовців, звинувачуючи їх у всіх гріхах. А що ж самі роблять для людей? Це просто жах! Безперервні п’янки стали головною складовою діяльності Сватівської влади. Регіонами обнагліли вкінець. Разом з підрегіональчиками вони перетворили адмінбудинок райдержадміністрації та райради у смердючий шинок. А зароджуватися теперішня Сватівська влада почала ще наприкінці 2005 року. Саме тоді до Сватового приїхав так званий відставний губернатор Єфремов та його зброєносець, колишній свистунівський вчитель Іванов. І зібрали ці два політ маніпулятори за зачиненими дверима великої білодомівської зали партгоспактив за участі райдепів. А відкривав це збіговисько тодішній весільний районний голова Честних, безчесною й куцою вступною промовою. Що було далі? Якщо вам цікаво, дізнаєтеся, прослухавши ось цю касету."

Черговий громадської приймальні так і зробив.  Пропоную переглянути окремі фрагменти єфремівської тайної вечері, котра відбулася понад три роки тому напередодні виборів до місцевих рад 2006-го.

Іванов: Мовою якою спілкуємося — російською чи українською? О! В Сватово уже по-русски начали разговаривать. Хорошо! (гучна єхидна посмішка)

…Без антикризисных мер — жестких, серьезных — сегодня восстановить ситуацию в стране не возможно. (До речі цей пан ще навесні улесливо заявляв на засіданні президії облради: «Это ребята серьезные и пришли они надолго, минимум на десять лет». І до речі, відмовився віддати свій голос на захист Тихонова, якого намагалися відправити стежиною донецького сусіда).

Корляков: Обязательства блока «Сватовчане» на 80 процентов выполнены.

Єфремов: Нельзя на верхнем уровне говорить о реприватизации.

… Рейтинг регионов — 57,6 процента, а у коммунистов — 10%.

… Будем бороться за предоставление русскому языку статуса государственного. Два языка — один народ. Давайте посмотрим на Швейцарию. А мы говорим, давайте розмовляти на сватівському. На суржику готові розмовляти. Разве в этом проблема?

…Рибалко: Я разговаривал и разговариваю на русском. И в этом поддерживаю.

Іванов: У сватівчан на ощадкнижках было найбільше грошей? А потім вже у старобільчан.

… У вас как начинается предвыборная пора, начинается телодвижение.

Прошел год, а что же произошло? А ничего не произошло — король-то голый. Он голый, совершенно голый. Он там голый был, теперь здесь голый. И он всю жизнь голый. И все время учит, все время поучает. Поэтому я — за здоровый Сватовский пропагандизм.

Чесних: (перейшов на російську мову. З того, що сказав, не було нічого цікавого. Говорив ні про що, аби утриматися, бо дуже близько тулився до Просіна, років із двадцять тулився)…

Русавський: (говорив українською, за кожним висловом — порядність, відповідальність, зваженість).

Єфремов: Очень бы хотелось, чтобы было доверие к партии регионов, не было бы сомнения в прозрачности ее работы, тем более в предвыборный период.

Корляков: В Сватово должна всегда бать команда…

Я буду убежденным сторонником тех идей, которые были и на Северодонецком съезде и на Харьковском.

… Прихожу на предприятие, у меня работники спрашивают: «Борис Николаевич! Какую мы занимаем позицию?» Отвечаю: «У нас одна была позиция: мы — голубые!»

Єфремов: Но мы в хорошем смысле голубые.

Корляков: Да! Да!

Єфремов: Ну, если кто-то скажет, что от Корлякова откажусь, но я не откажусь. Потому что с этим человеком у меня своя судьба, своя история и т.д. в жизни…

Гавриленко: В газетах писали, что я с пистолетом бегал в дельничной комиссии. Да, Александр Сергеевич, примерно так и было… Мы відповідали Куницькому: я і мои друзі постійно йшли за Януковичем.

Родюшкін: Шерстюк осенью еще не хотел вступать в партию регионов, мол, зашпоры не отошли.

Іванов: Перед каждыми выборами в Сватово разборки. Перед каждыми выборами Семенов кричит, Корляков кричит, и это нормальная ситуация.

Приедем, проведем разборочку. Кто-то куда-то торопился, надо было быстренько провести конференцию.

… Отбросить «папочек». Я кое-кого после второго тура Президентских выборов и до февраля месяца в глаза не видел ни разу. (Пауза). По-ни-ма-ете? Вот пропал человек после второго тура выборов и нету, то болезнь, то другое, то третье. Болеть надо после выборов…

И это говорил, говорю и буду говорить. И в этой аудитории буду говорить.

… Тепер Зоя Шовген тихонько, умненько отрабатывае свою работу.

…Иван Викторович! И ты согласен? Серьезно согласен или позвонишь, посоветуешся? (Ефремов смеется).

Русавський: Я не понимаю.

Іванов: Согласен или позвонишь, посоветуешься с папочкой?

Жестовський: Партія регіонів була такою ж формальною, як й інші.

Єфремов: (до Жестовського) Если вы еще будете выступать так, нас останется три человека. (маючи на увазі себе, Іванова та Корлякова).

…Иванов выходец из Сватовского района.

… У вас же тут так: один любе Просіна, інший не любе. (Цього дня, як і раніше Єфремов все робив для того, щоб «інших» було більше).

Бервено: Я говорила і буду говорити: єдиним лідером партії регіонів я бачу одну людину — це Борис Миколайович Корляков. Буде Корляков лідером — у партії буде перемога.

Шерстюк: Сценарій разработан тем, о ком говорил Владимир Михайлович Іванов.

Іванов: Вопрос понятен. Всем понятен. Район делится на два отношения: отношения Куницкого и Просина. Неужели амбиции выше всего?

Єфремов: Я никого не знаю. Я знаю Бориса Николаевича. Все остальные мои подчиненные. А він моя совість отут в районі.

Садятся Просин и Куницкий (друг друга рекомендовали) — и уже враги.

(Далі Іванов переходить на українську. Мабуть йому здалося, що не всі в залі поки що розуміють російську).

***

На завершення зустрічі відповідальний працівник «білого дому» передав кіпу паперів й десяток касет і попросив їх передати до обласних та центральних видань.