Вчора в кисельовській "Великій політиці" почув таку собі політдурницю
від Королевської:"Мнє сложно говоріть на украінском, вєдь я же роділась в
Луганськє."
І що з того, хотілося запитати, що народилася
в Луганську, а хіба Лугнськ не є українським містом? До вчорашнього
телеефіру думав, що лише луганський піп Алєксій Слюсарєнко вважає
Луганськ територією Росії. Наразі не здивуюсь, коли раптом партія Королевської матиме назву "Україна -- вперед до Москви!"
Не зайвим буде нагадати, що відповідно до перепису 2001-го етнічних
українців на Луганщині було 58%. Отже, саме такі королевські й створили
міф про країну 130-ти національностей.А насправді Україна трохи не
дотягує до монеетнічності більшості країн Європи, але при цьому виглядає
цілком національно однорідною країною. У порівнянні з Польщею,
Францією, Італією або Німеччиною, де понад 90% населення є автохтонами
Україна, безумовно, є більш інтернаціональною країною -- 78% українців.
Утім, на відміну від тієї ж Латвії або Бельгії, де чисельність інших
націй (відповідно росіяни і валлони) варіюється між 30 і 40 відсотками,
друга в країні етнічна спільність -- українські росіяни -- нараховувала в
2001-му усього 17% населення. В іншому деяка національна розмаїтість
спостерігається тільки в чотирьох регіонах з 27 -- на Буковині, в
Закарпатті, у Криму і в Південній Бесарабії.. Етнічна карта України
практично однорідна:: в 13 областях українців налічується понад 90%, в
шести -- понад 80%, ще в трьох -- понад 70%. Етнічну однорідність
України підтверджує й той факт, що третіми, після росіян йдуть білоруси
-- 0,6%, по 5% -- молдавани та кримські татари, 0,4 -- болгари, по 0,3
-- угорці, румуни й поляки, 0,2 -- євреї.
Немає коментарів:
Дописати коментар