Тішайший снєгопад

   Доброго Вам ранку, друзі! Та він і справді несподівано добрий. Такого царства зими  я вже давно не пригадую.
 

   Прогулюючись містом, не міг надихатися чистотою кришталевого повітря, а ще не міг насолодитися тишею. Вітаючись із прибиральницями і двірниками, здалося, що і у них незвичайно піднесений, святковий настрій, хоча й роботи додалося, а життя не покращилося й сьогодні. Господи, чи не від безсонної ночі здалося, що в моєму рідному місті, в моїй Україні такий божествений суспільний спокій, така казкова громадянська злагода. Мене б навіть не здивувало аби раптом почулося з гучномовця азарівське: уряд зробив все можливе й неможливе, щоб наразі січневий ранок саме цього понеділка розпочався  таким тішайшим снєгопадом, і це за тих умов, що у спадщину від Тимошенко нам дісталася така дощовита й брудна перша половина зими.
   А снігопад сьогодні у Сватовому таки тішайший, як у межировській Московії, що й "двєрьмі обідно хлопать".

  Зима! Ми її так чекали і Новрічної, і Різдвяної і Староноворічної  пори
.

   Тішайший снєгопад...