Психическая атака Сватовского горсовета на журналиста

Версия для печатиВерсия для печати
Регион
6 января в редакцию газеты «Голос громади» примерно в 11–00 направились практически одновременно две «команды», которые по мотивации находились по разные стороны баррикад. Одни (представители правоохранительных органов) шли «по вызову свыше», чтобы «попросить» покинуть свой кабинет журналиста, редактора газеты Виктора Верещагина. Другие (представители редакции газеты «Новини Сватівщини») шли защитить коллегу, считая, что подобные методы, как минимум, не демократичны. 
А краткая предыстория «дела» такова. Контракт с редактором газеты «Голос громади» истек. Горсовет поблагодарил Виктора Верещагина за многолетнюю работу и предложил покинуть пост, вынеся соответствующее решение (но не ознакомив с ним В.Г. Верещагина). По договоренности Виктор Григорьевич в упомянутый день пришел на привычное место – в рабочий кабинет, чтобы закончить начатый большой материал для газеты «Голос громади». Но секретарь горсовета А.В. Звягольский позвонил в райотдел милиции и вызвал наряд, заявив, что «бывший редактор не желает покидать кабинет». Назначенной и.о. редактора Ю. В. Верещаке, по ее словам, было «поручено освободить редакцию от посторонних лиц». А таковым, видимо, и считался В. Верещагин, проработавший не один год в должности главного редактора.
Надо сказать, что милиционеры вели себя предельно сдержанно. Причиной такого доброго обращения могло послужить присутствие представителей СМИ, в частности, — главного редактора газеты «Новини Сватівщини” С.И. Кривоноса, который также является секретарем первичной журналистской организации и членом правления областной организации Национального союза журналистов Украины, которые прибыли для защиты коллеги. Да и мотивов для применения санкций к "нарушителю правопорядка", по правде говоря, не было. В любом случае, претензий к работникам милиции нет. С их стороны все ограничилось составлением протокола.
В этой ситуации больше всего удивляет дикий факт, аналогов которому журналисты (и не только Сватовщины) не припоминают, — вызов руководителями горсовета работников милиции для "выдворения" журналиста из помещения. Подобное, похоже, достойно Книги рекордов Гиннесса! Или, по крайней мере, книги рекордов города Сватово (такая, кстати, составляется).
Поскольку "выдворения" не состоялось, в общем, так и непонятно – зачем же все-таки в редакцию газеты «Голос громади» вызывали милицию? Получилась, как в фильме "Чапаев", - психическая атака.

МІЙ КОМЕНТАР: Перше, про яку атаку ведеться мова? Може комусь здалося, що Верещагін є принциповим журналістом? Можливо хтось думає, що Верещагін  хоча б колись покритикував владу?  Хоча, вибачаюсь, критикував, але лише за однієї умови: владний об"єкт критики неодмінно мав бути колишнім. Словом, за всіх часів і владних потрясінь з помаранчевою революцією разом взятих, Верещагін був і залишається провладним підспівувачем і улесливим писарчуком. Говорю це з повною відповідальністю, бо до "служби" в газеті саме я його привіз редакційним "газиком" блакитного кольору (бач воно звідки почалася сьогоднішня голубезна "Новин", а вже потім з"явиться запопадлива улесливість перед регіоналами), привіз ,  як того кота в мішку,, з Хомівського училища, де він сумлінно викладав історію ВКП (б).
   По - друге, треба взяти до уваги, ще й той факт, що Верещагін має таку унікальну здібність з будь-якої газети в найкоротші терміни зробити "сухий сухар". Правда, цей владний підсвистувач має безцінний досвід знищення цілих тиражів газет, в яких публікувалися списки кандидатів у депутати від  "ВО"Батьківщина". Ще той правдолюбець! Випадково, чи він не є хоча б далеченьким родичем отого хоружівського нікчеми, котрого руки ніколи й нічогісінько не крали?
   І, нарешті, по-третє,  погортайте "Голос громади" і ви неодмінно побачите, як цей панський прислужник прославляв і Олександра Зв"ягольського, та й не лише його.
   Висновок. Верещагін нервує лише з одніє однісінької прични: з-під дупи витягують редакторське крісло-несучку,  котре  щомісяця (без жодних затримок!) несло йому золоті яєчка -- тисяч по п"ять, а може.... та й пенсію на додаток теж тисяч по три-чотири.
   І останнє. Зверніть увагу, він навіть нервувати по-справжньому не здатен, в основному тіпається  під дружні підкудахи такого ж самого півника -альфонса, що теж задарма харчується золотими яєчками комунального кріселка-несучки. Не редакції, а курятники з облізлими кукаріками.
   Отже, шановний Юрію Григоровичу  Ляшко,  коли я переглянув бездарне відео, "іржати" вже зовсім не хотілось...